За даними New York Times, оприлюдненими 29 липня 2026 року, Іран розглядав можливість удару балістичною ракетою по одному з чорноморських портів України у відповідь на інцидент з іранським судном. За словами анонімних іранських і західних посадовців, ракета з невеликою боєголовкою мала стати «символічним жестом» із відносно обмеженими наслідками. Інтенсивні дипломатичні зусилля дозволили стабілізувати ситуацію.
Передумови інциденту
У ніч проти 25 липня Україна завдала удару безпілотниками в акваторії Каспійського моря. Міністерство закордонних справ Ірану звинуватило Київ у нападі на торговельне судно і заявило, що під час атаки загинув один моряк та один дістав поранення. Президент Володимир Зеленський підтвердив удари, назвавши цілі суднами, залученими до транспортування військових вантажів між Іраном і Росією, та військовим кораблем.
Дипломатичний контакт
28 липня в. о. міністра закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з іранським колегою Аббасом Арагчі. Сибіга підкреслив, що дії Києва спрямовані лише на захист від російської агресії. Арагчі підтвердив, що Україна запевнила його у ненавмисності удару та відсутності наміру ескалації, і заявив, що Тегеран вимагає відшкодування збитків, але також не прагне розширення конфлікту.
Аналітик Мехді Рахматі, близький до іранського уряду, зазначив, що частина політиків закликала до удару, а інші радили стриманості. За даними NYT, яке посилається на анонімних посадовців, напруга була тимчасово стабілізована, проте тривалість утримання ситуації залишається невизначеною.
