Департамент кіберполіції — оперативний підрозділ Національної поліції, який розслідує злочини у сфері кібербезпеки, платіжного шахрайства і зламів акаунтів. Сюди потрапляє більшість справ про фішинг, витік персональних даних, оголошення-приманки на OLX і викрадення сторінок у соцмережах.
Якщо вас ошукали в інтернеті або зламали сторінку, саме цей підрозділ координує роботу регіональних управлінь і приймає заяви через спеціальну форму. Далі — куди писати, що додати до заяви і чого очікувати у відповідь.
Що це за структура
Департамент кіберполіції (повна назва — Департамент кіберполіції Національної поліції України) створений у 2015 році на базі підрозділів, які до того працювали у складі МВС окремо. Його головне завдання — виявляти і розслідувати кримінальні правопорушення, вчинені з використанням інтернету та цифрових технологій.
Підрозділ має оперативний штаб у Києві та мережу регіональних управлінь в областях. Упродовж останніх років кіберполіція відповідала за блокування тисяч фішингових сайтів, припинення схем із підробленими банківськими картками і пошук людей, причетних до витоку даних із державних реєстрів.
На відміну від CERT-UA (команди реагування на кіберінциденти при Держспецзв’язку), яка займається переважно технічною стороною атак, департамент кіберполіції працює у площині кримінального процесу: приймає заяви громадян, відкриває провадження, проводить обшуки і взаємодіє з прокуратурою.
Підпорядкування і правовий статус
Департамент кіберполіції — структурний підрозділ апарату Національної поліції. Його діяльність регулюється законами «Про Національну поліцію» та «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», а також Кримінальним процесуальним кодексом у частині проведення негласних слідчих дій.
У повсякденній роботі департамент взаємодіє з:
- СБУ та Держспецзв’язком — у сфері державних інформаційних систем;
- НБУ та банками — щодо платіжного шахрайства;
- Мінцифри та платформою «Дія» — з питань цифрової ідентифікації громадян;
- Європолом та Інтерполом — у транскордонних справах.
Чим займається департамент на практиці
Якщо подивитися на офіційну статистику, департамент веде кілька великих напрямків роботи. Це не тільки «злам акаунтів в Instagram» — хоча таких справ теж вистачає.
| Напрямок | Типові справи | Куди звертатися постраждалому |
|---|---|---|
| Платіжне шахрайство | Фішингові посилання, підроблені банківські додатки, викрадення коштів із картки | Заява в поліцію плюс звернення до банку протягом 24 годин |
| Шахрайство на OLX, Rozetka, продаж неіснуючих товарів | Передплата за неіснуючий товар, фейкові «служби доставки» | Скарга на платформі плюс заява в поліцію |
| Злам акаунтів у соцмережах і месенджерах | Витік паролів, викрадення Telegram, Instagram, Facebook | Форма на сайті кіберполіції плюс скидання паролів через підтримку сервісу |
| Шантаж і сексуальне насильство в інтернеті | Вимоги грошей за мовчання, поширення інтимних фото без згоди | Особиста заява до слідчого, у важких випадках — невідкладно |
| Поширення вірусів і шкідливого ПЗ | Шифрувальники, банківські трояни, злам сайтів | Повідомлення через CERT-UA плюс заява в поліцію |
Цей перелік — орієнтир, який допомагає швидко зрозуміти, чи потрапляє ваша ситуація у поле роботи департаменту, і куди саме писати заяву.
Як подати заяву: алгоритм дій
Є два основні шляхи: онлайн-форма на сайті кіберполіції та особисте звернення до найближчого відділку поліції. Онлайн-форма зручна для нескладних справ — втрати доступу до акаунта, дрібного шахрайства, поширення ваших фото без дозволу.
- Перейдіть на офіційний сайт Департаменту кіберполіції у розділ «Звернутися до кіберполіції».
- Заповніть форму: ПІБ, контакти, суть справи, сума збитку, посилання на шахрая, номери карток, скріншоти переписки.
- Прикріпіть докази: файли переписки, чеки, IP-адреси, якщо маєте.
- Отримаєте номер звернення на електронну пошту — зберігайте його до кінця розгляду.
Якщо справа серйозніша (вимагають гроші, погрожують, зламали банкінг) — не чекайте відповіді з форми, а йдіть одразу у відділок поліції з письмовою заявою і копіями доказів. Що швидше подано заяву, то вищі шанси повернути кошти і знайти шахрая.
Контакти і гаряча лінія
Для екстрених повідомлень і консультацій працює гаряча лінія кіберполіції — 0 800 50 22 04 (безкоштовно з мобільних і стаціонарних). Лінія працює у робочі дні з 9:00 до 18:00. На дзвінки відповідають оператори, які приймають звернення, консультують і за потреби перемикають на чергового слідчого.
Офіційна електронна пошта для звернень публікується на сайті Національної поліції у розділі «Контакти». Справжні адреси закінчуються на @cyberpolice.gov.ua. Листи на інші домени, навіть схожі візуально, — ознака шахрайства.
Технічна сторона роботи
Кіберзлочин — це повноцінне кримінальне провадження з експертизами, обшуками і вилученням техніки. Департамент кіберполіції проводить аналіз цифрових слідів у спеціалізованих лабораторіях і співпрацює з операторами зв’язку для встановлення IP-адрес і номерів телефонів.
В Україні строк розслідування часто довший, ніж у європейських країнах, через навантаження на слідчих і технічні обмеження. Для дрібних справ (фішинг на 5–10 тис. грн) реагування може бути швидшим — протягом 7–10 днів. Складні справи з міжнародним елементом нерідко тягнуться місяцями.
Як фіксуються цифрові сліди
Будь-яка ваша дія в інтернеті залишає сліди: IP-адресу, MAC-пристрій, геолокацію, метадані файлів. Департамент кіберполіції має повноваження витребувати ці дані у провайдерів і платформ через судовий запит. Саме тому важливо зберігати докази у первозданному вигляді — не редагувати скріншоти, не пересилати файли між пристроями, не очищати кеш браузера до подачі заяви.
Простий список для постраждалого:
- Зробіть скріншот усієї переписки з датою і часом.
- Збережіть URL шахрайського сайту через archive.org/web.
- Збережіть виписки з банку з відміткою про платіж.
- Зафіксуйте номер телефону шахрая (навіть якщо він одноразовий).
Що більше доказів ви збережете, то вищий шанс, що справу доведуть до суду. Слідчому важко працювати з тим, хто приходить із заявою у стилі «там хтось мене обікрав, я навіть не пам’ятаю, на якому сайті».
Департамент у міжнародному контексті
Підрозділи з аналогічними функціями є майже в усіх країнах ЄС та Північної Америки. Порівняння допомагає зрозуміти, як Україна вибудувала свою модель і куди вона рухається.
Європейський підхід
У ЄС з 2017 року діє Директива про боротьбу з шахрайством і підробкою безготівкових платежів. У Німеччині кіберзлочини розслідує BKA (Bundeskriminalamt), у Франції — DGSI та C3N (центр кібербезпеки національної жандармерії). Усі ці підрозділи мають прямі канали обміну інформацією з Європолом і право запитувати дані у платформ за 24–72 години у термінових випадках.
Департамент кіберполіції в Україні має подібні повноваження, але терміни відповіді від провайдерів поки що довші — до 10 робочих днів, що часто критично для розслідувань. Це одна з причин, чому Україна намагається наблизити своє законодавство до європейських стандартів через реформування закону «Про основні засади кібербезпеки».
Американські стандарти
У США кіберзлочини розслідує ФБР (Cyber Division) на федеральному рівні та місцева поліція — на рівні штатів. Американська практика вимагає, щоб кожен випадок втрати понад 50 тис. доларів обов’язково повідомлявся у ФБР, а дрібні справи часто передаються в Internet Crime Complaint Center (IC3). За офіційним звітом IC3 за 2024 рік, збитки від кіберзлочинів у США перевищили 12,5 млрд доларів.
Департамент кіберполіції в Україні працює у схожій логіці, але публічна звітність поки що не настільки деталізована. Відсутність щорічних звітів із повною статистикою — це те, що відрізняє нашу систему від американської і що поступово виправляється через воєнний стан і зростання кількості кібератак.
Українська реальність
В Україні стрімке зростання кількості кіберзлочинів за останні роки змусило департамент фактично подвоїти штат. За оцінками МВС, у 2024 році департамент опрацював понад 250 тис. звернень громадян. Це величезне навантаження, і саме тому так важливо, щоб кожне звернення було якісно підготовлене — інакше воно просто зависне у черзі.
Департамент кіберполіції — не сервіс «натиснув кнопку — повернули гроші». Це інструмент, який працює за процедурою, і заява повинна відповідати її вимогам. Тому важливо правильно оформити звернення і не нехтувати доказами.
Як убезпечити себе до того, як доведеться звертатися по допомогу
Жодна кіберполіція не поверне вкрадені гроші так швидко, як можна убезпечити себе самостійно. Нижче — простий покроковий план, який працює і не вимагає спеціальних знань.
Крок 1: налаштуйте двоетапну автентифікацію
Увімкніть 2FA у банківському додатку, Google, Facebook, Instagram, Telegram, пошті. Найкраще використовувати додаток-автентифікатор (Google Authenticator, Authy), а не SMS — SMS можуть перехопити через підміну SIM-картки.
Крок 2: розділіть «робочі» й «особисті» акаунти
Не використовуйте один і той самий пароль для банкінгу, пошти та розважальних сайтів. Якщо один сервіс зламають — решта залишиться у безпеці. Менеджер паролів (Bitwarden, 1Password) — інвестиція у 200–500 грн на рік, яка окупається з першого ж інциденту.
Крок 3: підпишіться на сповіщення банку
Увімкніть SMS- та push-сповіщення про будь-які операції з картки. Це дозволить відреагувати протягом хвилин, а не годин після крадіжки. За стандартами НБУ банк зобов’язаний заблокувати операцію, якщо клієнт повідомив про шахрайство протягом 24 годин.
Крок 4: навчіть родину основам
Найслабша ланка у кібербезпеці — не сервер банку, а ваша бабуся, яка клікає за посиланням «вам нарахували пенсію». Проведіть з рідними 10-хвилинну розмову: не переходити за посиланнями від незнайомців, не вводити дані картки на незнайомих сайтах, не вірити у «виграші у лотерею».
Крок 5: збережіть важливі контакти
Запишіть у телефоні гарячу лінію банку, департаменту кіберполіції та контактний номер свого оператора зв’язку. У стресі після шахрайства ви не згадаєте потрібний номер — а секунди рахують.
| Дія | Час | Вартість | Ефект |
|---|---|---|---|
| Увімкнути 2FA на всіх акаунтах | 30 хв | 0 грн | Ускладнює злам |
| Розділити паролі через менеджер | 1 год | 200–500 грн/рік | Захищає решту сервісів при зламі одного |
| Сповіщення банку про операції | 15 хв | 0 грн | Реакція у перші хвилини, а не години |
| Розмова з родиною | 10 хв | 0 грн | Захищає найслабшу ланку |
| Зберегти контакти | 5 хв | 0 грн | Економить час у критичній ситуації |
Ці п’ять кроків не вимагають спеціальних знань і займають не більше чотирьох годин.
Типові помилки постраждалих
За роки існування департаменту сформувався перелік помилок, які повторюють постраждалі і які критично ускладнюють розслідування. Нижче — найпоширеніші з них.
Помилка 1: відсутність скріншотів
Прийти у відділок і сказати «мені погрожували у Telegram» — це не заява. Слідчому потрібен перелік скріншотів із датою, нікнеймом шахрая, текстом повідомлень. Без них справа не має доказової бази і зупиняється на етапі перевірки.
Помилка 2: «я вже видалив переписку»
Деякі постраждалі після інциденту намагаються «почистити» телефон — видаляють листування, очищають кеш, скидають браузер. Це знищує цифрові сліди, які могли б допомогти слідству. Якщо ви вже це зробили — шанс розкриття справи значно падає.
Помилка 3: ігнорування банку
Повідомлення в поліцію без одночасного звернення до банку — типова помилка. За правилами НБУ, повернути кошти можна, тільки якщо клієнт повідомив банк протягом 24 годин. Поліція розслідує, а банк — повертає. Це два паралельні процеси, і забувати про один із них не варто.
Помилка 4: звернення «про всяк випадок»
Якщо у вас вкрали 200 грн на незрозумілому сайті — це, швидше за все, не справа для департаменту кіберполіції. Це питання для банку і сервісу. Кіберполіція реагує на серйозні інциденти, і «фейк-заяви» перевантажують систему, через що страждають реальні постраждалі.
Помилка 5: очікування миттєвого результату
Розслідування кіберзлочину — це не повернення грошей на наступний день. Це тижні й місяці роботи слідчих, експертиз, запитів до провайдерів. Будьте готові до того, що доведеться надавати додаткові пояснення, приходити на допити, передавати техніку на експертизу.
Цифрова криміналістика
Коли департамент відкриває кримінальне провадження, докази проходять через спеціалізовані лабораторії. Це окрема інженерна дисципліна, яка має свої стандарти і методи.
Аналіз жорсткого диска і мобільного пристрою
Експерт-криміналіст використовує спеціалізоване ПЗ (EnCase, FTK, X-Ways) для зняття побітового образу диска. Це дозволяє відновити видалені файли, проаналізувати журнали подій Windows, витягти переписку з месенджерів.
Аналіз мережевого трафіку
Якщо є підозра на фішингову атаку, досліджується мережевий трафік на наявність підключень до відомих шахрайських серверів. Саме тому швидкість реакції департаменту критично важлива.
Аналіз блокчейн-транзакцій
Якщо шахрай вимагав криптовалюту, криміналісти використовують інструменти типу Chainalysis для відстеження руху коштів по блокчейну.
Співпраця з приватним сектором
Сучасна кібербезпека — командна робота держави і бізнесу. Департамент має підписані меморандуми про співпрацю з низкою великих українських банків, мобільних операторів і IT-компаній. Деталі таких угод зазвичай не розголошуються, але результат видно по оперативності блокування підозрілих транзакцій.
Освіта і профілактика
Окрім розслідувань, департамент веде просвітницьку роботу. На офіційному сайті регулярно публікуються рекомендації для громадян, як розпізнати шахрайство і що робити у разі інциденту. Проводяться уроки з кібербезпеки у школах, відкриті лекції для бізнесу, спільні проєкти з волонтерськими організаціями.
Профілактика завжди дешевша, ніж розслідування. Один урок для школярів коштує державі копійки, а запобігає десяткам потенційних злочинів через 5–10 років, коли ці діти виростуть.
Що зробити вже сьогодні
Перевірте ввечері: чи увімкнено двоетапну автентифікацію у банкінгу, чи збережено номер гарячої лінії кіберполіції у телефоні, чи розповіли старшим родичам, як розпізнати фішингове посилання. Якщо інцидент уже стався — зберігайте скріншоти, повідомте банк протягом 24 годин і подайте заяву онлайн через офіційну форму кіберполіції.
Часті запитання
Чим департамент кіберполіції відрізняється від CERT-UA?
Департамент кіберполіції — підрозділ Національної поліції, який розслідує кіберзлочини у кримінально-правовій площині. CERT-UA — команда реагування на кіберінциденти при Держспецзв’язку, яка займається технічною стороною атак і захистом державних інформаційних систем.
Як швидко департамент реагує на звернення?
Залежно від складності справи. Дрібне шахрайство можуть розглянути за 7–10 днів, складні справи з міжнародним елементом — від кількох місяців до року. Швидкість реакції значно залежить від якості підготовки заяви і наявності доказів.
Чи можна подати заяву онлайн без візиту у відділок?
Так, на офіційному сайті є форма звернення. Для дрібних справ (злам акаунта, фішинг) цього достатньо. Для серйозних інцидентів (вимагання, погрози, великі суми) краще особисто прийти у відділок і подати письмову заяву.
Які докази потрібно зібрати перед подачею заяви?
Скріншоти переписки з датами, посилання на шахрайський сайт (збережене через archive.org), виписки з банку з відміткою про платіж, номер телефону шахрая, номери карток, на які переказувалися кошти. Без цих даних заяву складно опрацювати.
Чи можна повернути вкрадені шахраями гроші?
За правилами НБУ, так — якщо клієнт повідомив банк протягом 24 годин після операції. Департамент кіберполіції розслідує справу і допомагає знайти шахрая, але повернення коштів — переважно компетенція банку. Обидва процеси варто запускати паралельно.
Що робити, якщо зламали акаунт у Telegram чи Instagram?
Негайно скиньте пароль через офіційну форму відновлення сервісу. Увімкніть двоетапну автентифікацію. Подайте заяву через онлайн-форму, додавши скріншот підозрілої активності. Попередьте друзів, що ваш акаунт зламали і можливі шахрайські повідомлення від вашого імені.
Чи безкоштовно подати заяву в кіберполіцію?
Так, звернення безкоштовне. Жодних офіційних платежів за розгляд заяви не передбачено. Якщо хтось вимагає гроші за «прискорений розгляд» — це шахрай.
Чи може кіберполіція допомогти, якщо шахрай за кордоном?
У складних випадках департамент взаємодіє з Інтерполом та Європолом. Однак реальні шанси повернути кошти з-за кордону значно нижчі, ніж у внутрішніх справах. Тому критично важливо реагувати у перші години після інциденту, поки сліди свіжі.
Як перевірити, що сайт справді належить кіберполіції, а не шахраям?
Справжній сайт департаменту має домен cyberpolice.gov.ua. Будь-які інші варіанти — шахрайство. Перевіряйте адресу у браузері вручну, не переходьте за посиланнями з реклами в соцмережах, навіть якщо вони виглядають «офіційно».
Чи є у департаменту мобільний додаток?
Офіційного окремого мобільного додатку у департаменту немає. Для подачі заяв використовується веб-форма на сайті та гаряча лінія. Будь-які «додатки кіберполіції» у Google Play чи App Store від сторонніх розробників — неофіційні і можуть збирати ваші дані.
