Відсторонений від посади генеральний прокурор Руслан Кравченко 15 вересня 2026 року опублікував у Telegram заяву, у якій звинуватив Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) у «тиску» на президента Володимира Зеленського, керівника найбільшої парламентської фракції та народних депутатів з метою «скасувати» підозри представникам антикорупційних органів.
Що змінилося після заяви
Напередодні, 14 вересня, Кравченко повідомив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, звинувативши його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні. У своєму Telegram-пості Кравченко запевнив, що ця підозра не має жодних правових підстав для скасування.
Окрім того, відсторонений генпрокурор заявив, що під час роботи на посаді йому надходили десятки матеріалів від антикорупційних органів щодо підозр депутатам, і «частина була безпідставною або юридично натягнутою». Він також стверджує, що «не підписав жодного політично вмотивованого процесуального рішення» щодо представників опозиції чи провладної сили.
Позиція щодо повноважень і реакція
Кравченко наголосив, що «ні Конституція України, ні тим більше Закон України «Про правовий режим воєнного стану» не наділяють президента правом вимагати від депутатів рішень, ухвалення яких належить до їхніх виключних повноважень». Він подякував Верховній Раді за довіру і заявив, що прийме будь-яке рішення парламенту після голосування про його відставку.
За даними джерела NV, 15 вересня Верховна Рада підтримала відставку Кравченка — за проголосували 317 народних депутатів. Джерело hromadske станом на 12:00 повідомляло лише, що голосування має відбутися того ж дня. Кравченко також звинуватив близьку до керівника САП Олександра Клименка людину у «впливі на суддів ВАКС, пропозиції їм неправомірної вигоди, а також сприянні в ухиленні від мобілізації».
