,

«Форест Гамп» і державний банк: чому НАБУ підкреслює зв’язок схеми з бюджетом

НАБУ та САП повідомили про підозру у легалізації 150 млн грн через державний банк у справі «Мідас». Пояснюємо значення для платників податків.

Будівля Національного антикорупційного бюро (НАБУ)

19 серпня 2026 року Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднили деталі операції «Форест Гамп» і повідомили про підозру учасникам злочинної організації. За даними слідства, 150 млн грн готівкою через рахунки підставних компаній було введено в легальний обіг для внесення застави за одного з фігурантів справи «Мідас», якого 29 червня 2026 року звільнили з-під варти під заставу у 150 мільйонів гривень. Дії учасників кваліфіковано за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України.

Чому справа виходить за межі одного провадження

Серед ключових елементів схеми — державний банк і рахунки підконтрольних підприємств, через які кошти набували «легального» статусу. За даними слідства, на початку червня організатори отримали фактичний контроль над АТ «Сенс Банк». Використання державної банківської установи для обігу готівки означає, що під ударом опиняється репутація інституції, яка працює з бюджетними та соціальними виплатами. Зафіксовані спроби втручання у конкурс на голову САП та вибори членів громадської ради НАБУ додатково вказують на спробу вплинути на органи, відповідальні за розслідування подібних злочинів.

Що зафіксовано на оприлюднених записах

НАБУ опублікувало відео з прослуховуванням розмов фігурантів. На записах заступниця керівника Офісу президента обговорює необхідність зібрати голоси у складі громадської ради НАБУ та втручання у конкурс на голову САП. Колишній народний депутат обговорює внесення застави, називаючи ім’я Герман: «Там за Германа привезли 200 мільйонів. Зараз думаємо, як проплатити». Слідство триває, остаточні рішення у справі не оголошувалися.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *