,

Від ранніх перевірок до паризького провадження: як розвивалася справа про дипфейки

Від перевірки AC2 і фейкових роликів проти Атталя та Філіпа до провадження паризької прокуратури 18 серпня 2026 року.

Габріель Атталь як кандидат у президенти Франції, що став мішенню інформаційних атак

Підрозділ із захисту основоположних свобод (AC2) почав перевірку можливих атак на Едуара Філіпа та Габріеля Атталя ще до надходження офіційних скарг. На початку літа в соціальних мережах поширювалися сфабриковані відео з брендингом провідних французьких медіа, спрямовані на підрив їхніх передвиборчих кампаній.

Фейкові ролики та судове звернення

В одному з неправдивих роликів йшлося про нібито діагностоване в Едуара Філіпа нейродегенеративне захворювання. Габріеля Атталя звинувачували у хворобі Паркінсона та вживанні наркотиків. Атталь назвав відео фейковими, звернувся до суду та заявив, що за кампанією стоять «іноземні втручання, пов’язані з російськими мережами». Філіп утримався від публічних коментарів.

Нове провадження та третя ціль

На початку серпня паризька прокуратура відкрила провадження через ймовірні російські операції впливу проти іншого потенційного кандидата — Рафаеля Глюксманна, зокрема через його партнерку. За даними Viginum, за атаками можуть стояти пов’язані з росією мережі Storm-1516 та Matriochka. 18 серпня 2026 року прокуратура Парижа розпочала розслідування дезінформаційної кампанії проти Філіпа й Атталя. Воно триває.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *